Закон про люстрацію суддів може підірвати довіру до судової влади - експерти РЄ

 Така позиція відображена у проекті висновку експертів Ради Європи, текст якого є у розпорядженні газети «Закон і Бізнес».

Як прокоментував документ нашому виданню член Венеціанської комісії, член Юридичного комітету ПАРЄ, народний депутат України Володимир Пилипенко, «таким чином цей проект не може голосуватися у Верховній Раді».

Аналіз підготовлений президентом асоціації суддів Австрії Герхардом Рейснером, професором права Мадридського Університету, доктором Лореною Бахмайєр Винтер (Іспанія) та професором публічного права Університету Глазго Джимом Мердоком (Шотландія) на прохання українських органів влади.

Як зазначено у документі, проект «містить багато ризиків і небезпек, пов'язаних з такими «законами щодо люстрації». Водночас, експерти відзначили, що правова система України не була тоталітарною, що могло б потребувати проведення таких заходів. Тому, на їхню думку, є «ризик того, що елементи політичного характеру закону, як це можливо в даний момент, превалюють над юридичними елементами, і цим не можна знехтувати».

Зокрема, відзначається у документі, через поспішність з проведенням люстрації «процес може бути дискредитований: замість зміцнення законності та сприяння мирному переходу до демократії, це може спровокувати реакцію, яка підірве принцип незалежності судової влади. Лікування може посилити хворобу». Тому експерти радять відкласти введення закону в дію принаймні на період виборчої кампанії, аби ситуація в країні стабілізувалася.

Основні зауваження експертів стосуються як необхідності створення спеціальної комісії з проведення люстрації, так і часу її роботи. «Оцінка судової компетенції окремих суддів не є завданням, яке легко піддається виконанню спеціальною комісією, яка повинна ухвалити рішення протягом шести місяців. Це особливо вірно по відношенню до мети "зниження рівня корупції": від спеціальної комісії з 17 осіб, що діє протягом короткого періоду часу, не можна очікувати реального виконання таких амбітних зобов'язань», — наголошують експерти.

Вони закликали обмежитися перевіркою тих рішень, які стосувалися останніх політичних подій в Україні та пов’язані з Майданом. Адже «перевірка всієї судової системи України на предмет цілісності, компетентності, корупції, а також інших порушень, передбачених у статті 4 проекту, не представляється можливим у передбачені строки».

Висловлені застереження і щодо складу комісії: «немає ніяких ознак, хто може бути обраний в якості представника громадянського суспільства і те, яка повинна бути їх кваліфікація. Також немає ніякої гарантії, що призначені особи не будуть пов'язані з політичними партіями». Експерти радять також забезпечити, аби члени парламенту не входили до складу такої комісії.

Крім того, у висновку наголошено, що «не може бути обов’язковою умовою перебування на посаді судді відсутність помилок при застосуванні закону, або що суддя апеляційної інстанції, повинен у кожному випадку правильно застосовувати національне законодавство». Експерти зауважили, що «правові норми застосовуються в конкретних випадках; судді часто мають широкі дискреційні повноваження щодо прийняття рішень, а також судді дійсно відрізняються в своїх думках».

Експерти запропонували власне бачення механізму відновлення довіри до суддів, наголосивши, що у такому разі «довіра буде відновлена без необхідності створення надзвичайних органи та механізмів, які можуть підірвати всю концепцію незалежності судової влади».

Підсумовуючи свій аналіз, вони наголосили: «якщо прийнята процедура (дисциплінарна процедура, "Перевірка", "люстрація" тощо) не повною мірою відповідає міжнародним стандартам справедливості, вона не відновить, а, навпаки, може підірвати довіру (до судової влади)».

Закон і Бізнес