Під парламентським наглядом

 Парламент прийняв закон, який «зменшує вирішальний вплив Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів» у питаннях обрання володарів мантій безстроково та призначення їх на адміністративні посади, звільнення з них. Тепер ці питання візьмуть під контроль самі нардепи.

Високі цілі

23 лютого Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів)». Акт, на думку його авторів — Олега Махніцького, Анжеліки Лабунської, Павла Петренка та Андрія Пишного, «підвищить рівень незалежності суддів та судової гілки влади в цілому».

«Законопроектом пропонується привести у відповідність до Конституції законодавство про судоустрій і статус суддів і відповідні норми закону «Про Регламент Верховної Ради України», — представив документ на засіданні ВР О.Махніцький. Зокрема, відповідно до змін, унесених до закону «Про судоустрій і статус суддів», голів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів, їхніх заступників призначатиме та звільнятиме не ВРЮ, як було раніше, а парламент за поданням відповідної ради суддів.

До речі, Європейська комісія «За демократію через право», яка висловлювала свої зауваження та пропозиції до закону «Про судоустрій і статус суддів», у п.19 висновку від 18.10.2010 зазначала: «Той факт, що здійснення призначення та звільнення з посад голів судів та їхніх заступників надається окремому органу, може бути прийнятним за умови, якщо цей орган захищений від політичного впливу».

Нагадаємо: у законі «Про судо­устрій України» від 7.02.2002  було записано: голова суду та його заступники призначаються на посади та звільняються з них Президентом. Однак у травні 2007 року Конституційний Суд визнав цю норму такою, що не відповідає Основному Закону. У зв’язку із цим адмінпортфелі почала роздавати Рада суддів. А потім, коли був прийнятий закон «Про судоустрій і статус суддів», ці повноваження перейшли до ВРЮ.

«Законодавчі зміни, які здійснювалися в останні роки у сфері судоустрою та статусу суддів, призвели до штучного та невиправданого збільшення повноважень ВРЮ та ВККС. Попри те що дані органи формально не віднесені до жодної з гілок влади, на відміну від ВР, їм надано невиправдано широкі повноваження в питанні формування суддівського корпусу, чим створено реальну загрозу незалежності судів. За таких обставин порушується баланс гілок влади в Україні та ефективність державного механізму в цілому», — пояснюють автори закону свої нововведення.

Рішення комітету

Відбудуться зміни і в порядку обрання служителів Феміди безстроково. Так, до внесення коректив ВР на підставі та в межах подання ВККС приймала відповідні рішення без вис­новків парламентських комітетів та будь-яких перевірок. До того ж у разі неодержання кандидатом на посаду судді безстроково необхідної підтримки з боку нардепів голосування проводилося знову.

Нагадаємо, що в п.63 висновку Венеціанської комісії від 18.10.2010 зазначалося: «Питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради без висновку комітету ВР та будь-яких перевірок. Це положення безумовно спрямоване на зменшення участі ВР у порядку обрання судді безстроково. Отже, це положення посилює незалежність суддів і тому вітається».

Нині ж ситуація зміниться. Після того як ВККС надасть безстрокову «перепустку» тому чи іншому володарю мантії, його кандидатура розглядатиметься на засіданні Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя. Останній готуватиме відповідний висновок.

Відповідно до внесених до закону «Про судоустрій і статус суддів» змін, парламент зможе не тільки проголосувати за обрання претендента безстроково, а й відмовити йому в праві здійснювати правосуддя в подальшому.

Регламентні корективи

Не обійшлося без унесення змін і до закону «Про Регламент Верховної Ради України». Так, разом з поданням голови ВККС парламенту повинне надаватися суддівське досьє. До переліку паперів, зокрема віднесено:

• копію паспорта володаря мантії;

• анкету, де міститься інформація про нього;

• декларацію про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру за минулий рік.

Загалом — 8 документів, передбачених ст.75 закону «Про судоустрій і статус суддів».

Відтепер кожний нардеп має право ставити запитання претендентові на обрання безстроково, висловлювати свою думку щодо кандидатури. Якщо до попередньої роботи людини є зауваження, то голосування не проводитиметься.

Повторний розгляд подання здійснюватиметься за умови додаткової перевірки. «У законі враховано зауваження Венеціанської комісії про те, щоб не було впливу нардепів у залі під час вирішення цього питання. Якщо вже комітет перевірив відповідні скарги й вони не підтвердилися, то вже вдруге в сесійній залі питання ставиться на голосування відразу», — підкреслив О.Махніцький.

Так, у новій редакції ст.214 закону «Про Регламент Верховної Ради України» зазначається: якщо повідомлені народними депутатами факти на пленарному засіданні парламенту не знай­шли свого підтвердження, то розгляд такої кандидатури проводиться без обговорення.

Без висновку — нікуди

З’явились у парламентських правилах і три нові статті, які стосуються того, як Комітет ВР з питань верховенства права та правосуддя має розглядати питання щодо обрання служителів Феміди безстроково. «Тепер профільний комітет ВР буде розглядати, як було згідно з Конституцією 2004 року, кандидатуру кожного судді. Повинна бути надана вся інформація стосовно скасованих рішень, стосовно порушень суддівської етики», — зауважив на пленарному засіданні 23 лютого нардеп Сергій Соболєв.

Так, до парламентського підрозділу повертається повноваження перевіряти дотримання кандидатом на обрання на посаду судді безстроково вимог ст.127 Конституції та ст.53 закону «Про судоустрій і статус суддів», звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності володаря мантії. Якщо ж згадані звернення потребуватимуть додаткової перевірки, комітет направлятиме їх до ВККС, ВРЮ або РСУ.

Комітетники повинні розглянути подання ВККС протягом місяця з дня його надходження. Якщо ж виникне необхідність перевірити факти, які не дозволяють прийняти рішення, цей строк може бути подовжений не більш ніж на 2 місяці.

Претендент повинен обов’язково прийти на засідання комітету, адже без його участі питання не розглядатиметься. «Допитуватимуть» кожного кандидата окремо. Запитання суддям зможуть ставити як члени комітету, так і запрошені. І ще одне: рішення парламентського органу щодо тієї чи іншої особи — обов’язкове. Без відповідного висновку парламент не може розглядати «безстрокові» питання на пленарному засіданні.

До речі, змінами до законів установлено: не лише ВР не може обійтися без рішень комітетників, а й ВРЮ.

«Рішення з питань, віднесених до компетенції Вищої ради юстиції, приймаються за наявності попередніх висновків відповідного комітету ВР, які є обов’язковими» — така нова норма з’явилася в законі «Про Вищу раду юстиції».

«Прийняття цього закону та його подальша реалізація сприятимуть підвищенню рівня незалежності судової влади, зміцненню її авторитету в суспільстві, забезпеченню права кожного на судовий захист незалежним і неупередженим судом», — роблять висновок автори документа. Як до цих нововведень поставляться європейські інституції та чи не вимагатимуть усе ж урахувати попередні рекомендації Венеціанської комісії щодо унеможливлення політичного впливу — покаже час.

Марина Закаблук, «ЗіБ»