Голова ВККС України Ігор Самсін:

 Положеннями закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань судоустрою і статусу суддів)», ухваленого парламентом, дещо змінюється процедура обрання кандидатів на посади суддів безстроково. Тепер подання про обрання суддів безстроково вноситься до ВР головою ВККС. Комітет з питань верховенства права та правосуддя розглядає таке подання та приймає рішення про рекомендування або відмову в рекомендуванні щодо обрання кандидата на посаду суддів безстроково. Внесені зміни під час брифінгу прокоментував журналістам голова ВККС Ігор САМСІН.

— Ігорю Леоновичу, як позначаться на роботі комісії такі зміни?

— В умовах сучасної суспільної та політичної ситуації я, як і будь-який громадянин України, разом з народом. ВККС за весь час своєї роботи діяла в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Запевняю, що й у майбутньому ця конституційна вимога буде дотримана нашим органом. Відзначу, що порядок обрання суддів на посади безстроково, передбачений законом «Про судоустрій і статус суддів», у частині повноважень ВККС залишився незмінним.

Не буду зупинятися на змінах до Конституції, адже вони здебільшого стосуються врегулювання політичної кризи. Що ж до змін до закону «Про судоустрій і статус суддів», то ними ми повернулися до порядку призначення суддів безстроково 2004 року. У цю процедуру включається законодавчий орган і один із комітетів ВР, який також фактично буде давати рекомендацію парламенту для обрання суддів. При цьому з процедури не виключаються рішення ВККС.

Тож ми й надалі будемо вибирати такого кандидата, який би зміг неупереджено, незважаючи на будь-який тиск, учиняти законні процесуальні дії.

Знаю, що до комісії будуть запитання, зважаючи на останні події в країні. Уже надійшло понад 100 звернень від громадян щодо дій суддів. Ми їх обговорили, а розглядатиме публічно за участю ЗМІ. Таким чином покажемо, як суддя працював і застосовував принцип верховенства права, й, голов­не, розкажемо, як мав діяти.

— Яким чином, на вашу думку, повинна бути проведена люстрація?

— Ми можемо створити будь-які комісії, але мусимо проводити перевірки об’єктивно. Хочеш працювати — повинен нести відповідальність. Водночас суддя, який виступатиме перед будь-якою комісією, має бути впевнений у справедливому ставленні до себе. Йому повинні чітко вказати, які конкретні дії він учинив несправедливо.

Наведу приклад Грузії. На запитання до колеги, як їм удалося змінити судову систему, почув відповідь: «Із 240 суддів по всій країні звільнили 200, і стільки ж потім призначили». Так само в Грузії вчинили з усіма правоохоронними органами.

В Україні більш ніж 8 тис. суддів. І ми не можемо так зробити. Бо ж коли одночасно підуть 8 тис., то кого призначити на їхні місця? За яким критерієм обирати? Хто на «5» учивсь — у судді піде, хто на «4» — у прокуратуру, хто на «3» — у міліцію? А хто вміє грамотно писати, може претендувати на посаду в будь-якому державному органі? Чи як?

Нині встановлені критерії добору суддів на посади, і це добре. Згоден, є недовіра до суддів. Нехай претенденти на мантії пройдуть ще і етап у ВР. Фактично добір суддів — наша спільна робота з парламентом, бо ми даємо рекомендацію, за яку повинні нести відповідальність. І якщо ВР наділена правом приймати рішення щодо обрання судді безстроково — будь ласка. А ми зробимо все, що від нас залежить.

— То, можливо, треба зробити, як Грузія, звільнити хоча б 7 тис.?

— Вважаю, краще поетапне очищення. Не можна звільнити відразу 8 тис. суддів. Що потім робити — відмінників набрати на їхні місця?

— Вища рада юстиції скаржилася, що часто в парламенті не вистачало голосів для того, щоб звільнити суддю. Як уважаєте, сьогодні голосів вистачатиме?

— Думаю, так. Є в нас один «проб­лемний» суддя, щодо якого до ВРЮ ми вдруге направляємо рішення про його звільнення. Він рік не працює. У нього в кабінеті величезні стоси нерозглянутих справ, а ми не можемо їх розподілити іншим суддям, бо офіційно суддя працює. Тож звільняти його треба негайно.

— А чому ВР раніше не приймала рішення щодо звільнень суддів, а тепер буде?

— Не можу говорити за ВР. Вона є, була й буде політичним органом. Парламентарям краще знати, що робити в тій чи іншій ситуації. Ми на них не маємо будь-якого впливу. Так само ніхто не може гарантувати, що віднині все буде добре, бо ми призначимо доб­рих суддів.

Проте судді, які діяли неправомірно, будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності на засіданнях ВККС. Ці засідання ми проведемо публічно.

ВККС не судова система й не може взяти на себе функції суду, даючи оцінки рішенням законників. Але оцінку поведінці судді ми можемо дати і будемо це робити.

— Наскільки прийняті зміни забезпечать гарантії незалежності суддів?

— Скажу відкрито: той парламент не впорався зі своєю функцією. Коли ми приступили до виконання своїх обов’язків, не було призначено більш ніж 500 суддів. А вакансій по країні — 1200. Ми вирівняли ситуацію. Не виключаю, що у ВККС повинна бути нормальна співпраця з парламентом як політичним органом. Незалежний суддя — запорука справедливого правосуддя, що здійснюється на основі Конституції та законів України.

Юлія Гайдіна

Закон і бізнес