Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
За час короткого візиту він провів нараду із керівництвом та суддями судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, а також поділився враженнями від участі в 56-му з’їзді Міжнародної асоціації суддів та змін, які невдовзі можуть бути внесені у розділ «Правосуддя» Основного закону України.
– Напередодні, Ви відвідали з’їзд Міжнародної асоціації суддів, яка зібрала суддів з понад 65 країн світу. Які основні тези Ви для себе відмітили?
– Основна теза – це незалежність суддів, що є актуальним для усіх країн. Навіть країни стабільної демократії обговорюють це питання. Зокрема, на З’їзді судді із Франції піднімали окремі питання щодо незалежності суддів .
Україна також презентувала свої проекти, у тому числі щодо конституційної реформи правосуддя. Іноземні гості зустріли цю ініціативу оплесками. На мій погляд, ми знаходимось на крок попереду від багатьох країн світу і зі мною погодиться кожен хто хоча б приблизно знає зміст нещодавніх законодавчих ініціатив Глави нашої держави. Цим законопроектом, окрім іншого, пропонується змінити повноваження Верховного Суду України, наділивши його правом забезпечувати однакове застосування норм законодавства України всіма судами загальної юрисдикції, змінити положення щодо участі Верховної Ради України у процесі обрання суддів на посади та у звільненні їх з посад, скасувати п’ятирічний строк призначення на посаду судді вперше, а також підвищити граничний строк перебування на посаді судді тощо. Зазначу, що відповідний законопроект в липні цього року був внесений на розгляд Верховної Ради України. Його прийняття, на мою думку, безумовно сприятиме посиленню незалежності суддів, а також стане фундаментом для подальшого удосконалення інституту судової влади та приведення його до міжнародних стандартів.
– З огляду на позицію України та міжнародне співробітництво, чи досягла наша країна рівня не лише запозичати провідну міжнародну практику, а й ділитися власним досвідом ?
Я думаю, що так. Україна вже може ділитися власним досвідом зокрема у сфері здійснення кримінального судочинства, адже вітчизняна Феміда засвідчила свою спроможність ефективно та без істотних труднощів запроваджувати новий процесуальний закон, який містить у собі значну кількість неапробованих вітчизняною практикою положень та на переконання міжнародних експертів відповідає тим стандартам, які ми називаємо європейськими.
Зрозуміло, що в цьому контексті, зважаючи на збільшення навантаження на суддів належне фінансування судової системи України відіграє важливу роль. А тому розуміння цієї проблеми на державному рівні та здійснення конкретних кроків в цьому напрямі – підвищення заробітної плати суддям теж має дати свої позитивні результати, в тому числі, й в аспекті зменшення скарг щодо корупційних обвинувачень на адресу суддів. У свою чергу, самі ж судді повинні розуміти усю відповідальність та гідно виконувати свої професійні обов’язки, адже держава надає суддям відповідні гарантії та створює усі умови для роботи.
– Новий Кримінальний процесуальний кодекс вже тривалий час працює на території України, з якими труднощами Вам довелося зівштовхнутися під час застосування на практиці положень Кодексу?
На прийняття нового Кримінального процесуального кодексу я, особисто, як суддя з багаторічним досвідом роботи, чекав близько 20 років. У 1991 році була створена перша робоча група по підготовці нового процесуального закону, на той час я працював у Верховному Суді України. Вже тоді був підготовлений перший проект нового КПК, а потім почали з’являтись нові альтернативні йому редакції. Кодекс 1960 року, незважаючи на те, що діяв більше 50 років, не задовольняв всі потреби практики. Його положення не сприймалися міжнародними інституціями, не враховували практику Євросуду та позитивні зміни молодої держави.
Натомість КПК 2012 року вміщує у собі низку норм, які дійсно здатні забезпечити позитивну реалізацію конституційних положень, міжнародних стандартів, пов'язаних із захистом прав і законних інтересів осіб, що залучаються до кримінального судочинства, процесуальну рівність сторін, змагальність й диспозитивність процесу. Як приклад, зазначу, що завдяки введенню інституту слідчого судді законодавець посилив судовий контроль за досудовим розслідуванням та уповноважив суд від імені держави приймати рішення щодо проведення на етапі досудового розслідування кримінального провадження певних процесуальних дій, які тією чи іншою мірою обмежують конституційні права і свободи громадян.
Крім того, сьогодні на підставі угод, укладених між сторонами кримінального провадження, ухвалено близько 15 тисяч вироків. Хоча мало хто вірив у те, що цей новий для вітчизняної кримінальної юстиції інститут буде дієвим, як втім, і в те, що кримінальні провадження розглядатимуться судом присяжних.
– Як Ви оцінюєте показники роботи Апеляційного суду Автономної Республіки Крим? Які недоліки в організації роботи Вами виявлені і, навпаки, що Ви б відзначили з позитивного боку?
Я не виявив істотних недоліків у роботі Апеляційного суду Автономної Республіки Крим. Хочу відзначити, що Апеляційний суд Автономної Республіки Крим за своїми якісними та кількісними показниками входить до п’ятірки найкращих серед апеляційних судів України, адже керівництво суду приділяє цьому питанню, а також оперативності розгляду справ значну увагу. Одним словом, жодного негативу від роботи апеляційної інстанції автономії не має.
_03_03.png)
