Законопроект дає визначення термінів «медіація» та «медіатор», а саме медіація – це структуровані переговори, в яких сторони намагаються самостійно, на добровільній основі, досягти згоди за допомогою третьої незалежної сторони – медіатора.
Також визначає основні принципи медіації, правові засади проведення процедури медіації, умови набуття статусу медіатора, особливості проведення процедури медіації під час судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації, та засади державної політики в сфері медіації.
Так, згідно з проектом медіація може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень. Дія цього Закону поширюється на медіацію як в конфліктах (спорах) між резидентами України, так і у конфліктах (спорах) за участю нерезидентів, якщо сторони медіації погодились, що процедура медіації буде проведена на території України.
Медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду (третейського суду), так і під час або після судового чи третейського провадження, у тому числі під час виконавчого провадження. Якщо сторона медіації вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, медіація може бути проведена виключно щодо обсягу та способу компенсації завданої цим злочином шкоди.
Законопроект надає гарантії збереження доступу до суду громадянам, які вдалися до медіації, і вводить такі обмеження:
- Засоби і методи проведення медіації, які вибирає медіатор, не повинні суперечити чинному законодавству України;
- Угода за результатами медіації не повинно містити положень, що суперечать законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, і іншим вимогам законодавства.
Запропоновано встановити чіткі вимоги для отримання статусу медіатора фізособами:
- Вік старше 25 років,
- Вищу або професійно-технічну освіту,
- Проходження професійного навчання медіації (90 академічних годин початкового навчання, в т.ч. не менше 45 академічних годин навчання практичним навичкам).
Медіатором не зможе бути особа, визнана судом обмежено дієздатним або недієздатним; яка має непогашену чи не зняту судимість; звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, з держслужби або зі служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення; яка перебуває на державній службі.
При цьому наявність юридичної освіти для медіатора не є обов'язковою. Крім того, законопроект забороняє медіаторам надавати будь-які юридичні консультації сторонам.
Також законопроект закріплює досить жорсткі вимоги щодо організацій, що забезпечують проведення медіації, об'єднань медіаторів. Зокрема, передбачається можливість оскарження дій / бездіяльності медіаторів в конкретних справах; відповідальність медіаторів; необхідність створення і дотримання добровільних кодексів етики медіаторами; оприлюднення інформації для широкого доступу громадян тощо.
_03_03.png)
