Працівник апарату Вінницького міського суду Вінницької області прийняв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Конституційні засади правотворення і правозастосування: стан та перспективи розвитку»

        22 квітня 2016 року з нагоди 25-річчя проголошення незалежності України, 20-річчя прийняття Конституції України у приміщенні Донецького національного університету відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Конституційні засади правотворення і правозастосування: стан та перспективи розвитку».

В заході заочно прийняв участь секретар судового засідання Вінницького міського суду Вінницької області Олександр Малик, який підготував наукові тези на тему: «Про прийняття спадщини».

З текстом тез Ви можете ознайомитись.

   ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

Малик О.В.

Вінницький міський суд Вінницької області

секретар судового засідання

Право на отримання спадщини мають особи, на яких складено заповіт. У тому випадку, коли заповіту немає, в дію вступає закон. Тобто, за відсутності заповіту, спадкоємці успадковують майно відповідно до черги.  Існує п’ять черг спадкування за законом. 

1 черга – діти, другий з подружжя та батьки.

2 черга – рідні брати та сестри, баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга – рідні дядько та тітка спадкодавця.

4 черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років та утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

5 черга – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно [1; с.328].

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором. Внуки, правнуки спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо Ви є спадкоємцем, то прийняти спадщину можете протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Якщо термін для прийняття спадщини був пропущений, його можна продовжити у судовому порядку за наявності поважних причин (хвороба, довготривале перебування за межами країни, неповноліття та інше – з судової практики).

Можливі випадки, коли спадкоємець відмовляється від спадку або помирає, не встигши прийняти спадщину. У такому разі, якщо термін подачі заяви про прийняття спадщини підходить до кінця, але є інший спадкоємець, який має намір успадкувати майно, то строк продовжується до трьох місяців. 
Для того, щоб прийняти спадщину, Вам потрібно звернутися із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Звернення за допомогою представника не допускається. Можливе відправлення заяви поштою, але в такому разі вона повинна бути нотаріально посвідчена. 

Разом із заявою про прийняття спадщини Вам необхідно мати такі документи: свій паспорт а також реєстраційний номер платника податків; свідоцтво про смерть спадкодавця, заповіт (за наявності); документ, який підтверджує родинні зв’язки (свідоцтво про народження (шлюб)).

Заяву про прийняття спадщини спадкоємець має право відкликати. З чотирнадцятирічного віку, особа самостійно може подати заяву на прийняття спадку. До 14 років заяву подають батьки (опікуни) малолітньої особи.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України) [1; с.330].

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Кожен спадкоємець для оформлення права на прийняття спадщини оплачує послуги нотаріуса (наприклад, за оформлення частки квартири, земельної ділянки). Спадкоємці за взаємною згодою можуть між собою укласти договір про поділ спадкового майна та самостійно визначити розмір часток. Поділ спадкового майна проводиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. Договір про поділ спадкового майна дозволяє визначити між спадкоємцями, наприклад, до кого із спадкоємців переходитиме житловий будинок та пай, а до кого – грошові вклади та земельна ділянка, що дозволить значно заощадити на оформленні прав, оскільки не потрібно оформляти частки на кожного спадкоємця. У разі недосягнення згоди, поділ провадиться у судовому порядку відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. 

У судовому порядку, за наявності підстав, можете захистити своє право:

- визнати заповіт недійсним;

- визнати право власності на спадкове майно;

- визнати право на обов'язкову частку у спадщині;

- стягнути моральну шкоду, заподіяну спадкодавцеві;

- усунути від права на спадкування;

- стягнути із спадкоємця майнову шкоду, заподіяну спадкодавцем;

- визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини;

- стягнути незадоволені вимоги кредитора спадкодавця із спадкоємців;

- визначити частку у спільному сумісному майні;

- встановити факт проживання однією сім’єю / без реєстрації шлюбу;

- встановити факти, що мають юридичне значення;

- визнати спадкоємцем відповідної черги за законом;

- змінити черговість одержання права на спадкування;

- визнати заяву про відмову від прийняття спадщини;

- відшкодувати витрати на поховання / лікування спадкодавця;

- інші.

Кожна спадкова справа в певній мірі є індивідуальною. Нотаріус самостійно перевіряє всі отримані дані, при необхідності витребує додаткові документи. Проте це відбувається не завжди і без допомоги юристів у справі про спадкування буває достатньо важко отримати чи захистити своє право. За наявності заповіту нотаріус перевірить, що документ дійсний (заповіт не було відкликано, змінено або скасовано іншим заповітом). Переконається, що даний спадкоємець має право на майно. Якщо всі документи будуть у порядку, то після закінчення 6 місяців видає свідоцтво про право на спадщину. Якщо виникли проблеми, то нотаріус відмовиться видавати свідоцтво, а спадкоємцю доведеться консультуватися у юристів по спадщині та звертатися до суду за захистом своїх прав.

Використана література:

1.                Цивільний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 07 вересня 2012 року: (Відповідає офіц. Текстові) – К.: Алерта, 2012.-344 с.