Судді повторно вимагають врегулювання питань мирних зібрань

Вищий адміністративний суд України звертається до Президента України Петра Порошенка, прем’єр-міністра Володиимра Гройсмана, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія та всіх народних депутатів України з проханням невідкладного вирішення питання законодавчого врегулювання організації та проведення мирних зібрань в Україні.

«Відсутність спеціального законодавчого акта ускладнює не лише реалізацію права на мирні зібрання на практиці, але й збурює суспільство, негативно впливає на рівень довіри до суду та міжнародний імідж держави», - йдеться у зверненні ВАСУ.

Сьогодні право на проведення мирних зібрань, мітингів, демонстрацій закріплено у статті 39 Конституції України, але  урегулювання строків сповіщення про захід, його форму, масовість, місце і час проведення, а також обмеження щодо реалізації цього права мають регулюватися спеціальним законодавством.

На це у своєму рішенні вказував Конституційний Суд України ще у 2001 році. Також 24.10.2012р. в рамках Універсального періодичного огляду ООН України прийнято рекомендацію № 97.123, у якій, зокрема, йдеться про необхідність «реалізувати законодавство щодо права на свободу зібрань відповідно до стандартів статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права». Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 11.04.2013р. у справі «Вєренцов проти України» встановив порушення статей 11 і 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що випливають із прогалин у законодавстві, що стосується свободи зібрань.

Натомість, зазначають в Суді, спеціального закону, який регулює питання організації та проведення мирних зібрань в Україні досі немає. Адміністративні суди в умовах правового вакууму застосовують конституційні норми як норми прямої дії. Разом із тим відсутність належного нормативного врегулювання питання мирних зібрань може негативно впливати на якість судових рішень, а також призводить до ситуації, у якій незалежності суддів загрожує серйозна небезпека, оскільки суди під час здійснення судочинства у цій категорії справ стають свого роду «заручниками» суб’єктів законодавчої ініціативи та парламенту як єдиного законодавчого органу, який зволікає з прийняттям закону про мирні зібрання.

За інформацією прес-служби Вищого адміністративного суду України