Посвідчення ціною мантії

Вища рада юстиції вирішила внести подання про звільнення судді, який, довірившись словам працівників ДАІ, позбавив громадянина посвідчення водія. Чоловік написане в рапорті заперечував. Сформована у цій та подібних справах практика Ради може мати ключове значення як для судової системи, так і для ситуації на дорогах.

Нова надія

До засідання 17 листопада ВРЮ підтримувала висновки Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції лише у тих випадках, коли законників звинувачували у неправомірному взятті підозрюваного під варту.

До того ж відразу кілька висновків дисциплінарної секції і навіть вердикт самої Ради вказували на те, що законники, які виносили рішення про позбавлення «автомайданівців» водійських посвідчень, можуть сподіватися на позитивний для себе вердикт.

Загалом, як розповідав один з учасників «автомайдану», в суди було направлено сотні відповідних справ щодо громадян, які брали участь у акціях протесту або «опинились не в тому місці й не в той час». За словами активіста, працівники ДАІ фіксували номера всіх автомобілів, які їхали в колоні, і готували рапорти про те, що ці машини не виконали вимогу зупинитися.

Скарги на суддів, які ухвалювали рішення в таких справах, до ТСК надходили досить часто. І в окремих випадках тимчасовий орган вирішив, що є підстави вбачати у діях законників порушення присяги.

Зокрема, саме такого висновку дійшла комісія, розглядаючи скаргу на Світлану Захарчук із Подільського райсуду м.Києва. Вона позбавила громадянина посвідчення водія, хоча той наполягав, що в час, коли його нібито намагались зупинити працівники ДАІ, був на тренуванні, а машину припаркував неподалік. Це, підкреслював громадянин, могли підтвердити багато людей, до того ж місцезнаходження його машини зафіксували камери спостереження.

Розглядаючи цю скаргу, дисциплінарна секція ВРЮ не погодилась із висновками ТСК і рекомендувала Раді відмовити у внесенні подання про звільнення законниці. Так само секція не побачила підстав для позбавлення мантії суддю Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ігоря Криворучка. Як повідомляв «ЗіБ», на засідання секції прибув навіть «потерпілий», якого було позбавлено посвідчення водія. Вінрозповів, що жодних претензій до законника не має, а якщо когось і звинувачувати, то працівників ДАІ, які виклали у рапорті недостовірну інформацію.

Певні надії міг дати законникам і розгляд скарги на Наталію Сіромашенко із Шевченківського райсуду м.Києва. Її звинувачували у тому, що вона позбавила посвідчення водія громадянку, яка хоч і володіла автомобілем, але ніколи ним не керувала і навіть не мала відповідного документа. За результатами таємного голосування звільнення законниці підтримали

10 членів ВРЮ, а 3 проголосували «проти». Водночас для ухвалення рішення необхідно було хоча б 11 голосів. Як наголошував голова Ради Ігор Бенедисюк, така ситуація виникла через те, що у колегіальному органі заповнені не всі вакансії, а деякі з членів ВРЮ пропускають засідання. Разом з тим можна було зробити висновок, що у Раді є й ті, хто не вбачає у позбавленні посвідчення водія підстав для звільнення.

Марні сподівання

Водночас минуле засідання Ради продемонструвало готовність членів конституційного органу більш суворо ставитись до подібних випадків. Прикладом такої практики став розгляд скарги на Віктора Степаненка із Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Законник позбавив водійських посвідчень одразу 4 громадян, які, за твердженням правоохоронців, рухаючись в колоні, проігнорували вимогу зупинитися. При цьому троє з них, за словами працівників ДАІ, порушили ПДР в одному і тому ж місці — на 20-му кілометрі автомобільної трасси Київ—Овруч в с. Нові Петрівці. Водночас один із порушників заперечував, що взагалі перебував у цьому місці в той час. Інший, хоча і визнавав, що рухався цією дорогою, наполягав, що зупинити його ніхто не намагався. До того ж обоє посилались на свідків, які нібито могли це підтвердити. Однак свідків суд вирішив не заслуховувати.

За таких обставин єдиним доказом того, що громадяни дійсно порушували правила дорожнього руху, були рапорти та протоколи працівників ДАІ, яким, за твердженням ТСК, суддя «віддав необгрунтовану перевагу». Крім цього, наголошували у тимчасовому органі, В.Степаненко не звернув уваги на той факт, що «рапорти працівників ДАІ є тотожними за змістом та формою, а відрізнялися лише підписом працівника ДАІ».

Під час засідання ВРЮ у В.Степаненка поцікавились, чому він вирішив не брати до уваги показання свідків. На це суддя відповів, що люди у судовому засіданні часто кажуть неправду. Крім цього, він не сумнівався у правдивості рапортів ДАІ, оскільки не міг допустити, що її працівник наводить відомості, які не відповідають дійсності. До того ж, на переконання судді, інших доказів у таких справах, крім власних тверджень, правоохоронці просто не могли б надати. А тому виникала ситуація, коли слово водія протистоїть твердженню співробітника Державтоінспекції. Довелось обирати, яке має більшу вагу.

Водночас член ВРЮ Алла Лесько звернула увагу, що суддю мав би здивувати той факт, що на одному й тому ж місці у той самий час відбувається кілька ідентичних правопорушень, які при цьому фіксуються різними працівниками ДАІ. А Микола Гусак, який прийшов до Ради із Верховного Суду, нагадав, що не варто було б ігнорувати презумпцію невинуватості.

Рішення про звільнення В.Степаненка може мати вагоме значення не тільки для тих його колег, які також розглядали справи «автомайданівців», а й для всієї судової системи. Очевидно, в подальшому до відповідальності може бути притягнутий кожен суддя, який у спорі «правоохоронець—громадянин» віддасть перевагу аргументам першого. Можливо, цим скористаються й водії. В тому числі ті, які не надто сумлінно дотримуються ПДР.