Без рекомендацій не обійтися
Ці рекомендації для нардепів сподобалися не всім присутнім. «Навіщо нам у своєму рішенні давати роз’яснення парламенту, як краще притягнути суддів до відповідальності. Ми не повинні їм нічого підказувати», — наголосив член РСУ Вадим Бутенко й запропонував вилучити з проекту рішення ці рекомендації.
«Ми не можемо казати, що в судовій системі немає проблем. Вони є. Ми рекомендуємо розширити види санкцій. Просто сказати: ми — судді, тому нас не треба чіпати, — неправильно», — заперечила йому голова РСУ Валентина Сімоненко.
На її думку, рада повинна застерегти та попередити парламентарів: проведення такої переатестації не відповідає міжнародним нормам, принципам незалежності суддів, судочинства та діяльності правової держави.
«Шановні судді! — звернулася В.Сімоненко до присутніх. — Ми всі маємо розуміти, чому суспільство висловлює нам недовіру й чому
з’являються такі законопроекти. Не лише наша вина в тому, що таке ставлення до суддівської спільноти сформувалося в держави та суспільства. Але наша вина теж є. Ідея переатестації виникла тому, що якість деяких наших рішень, розгляду певних справ не відповідає міжнародним стандартам. Не всі рішення мотивовані, не всі законні. З одного боку, ми маємо захищати суддів, а з другого — бути об’єктивними, бачити речі такими, якими вони є насправді».
Представники вищого органу суддівського самоврядування погодилися: підказки законодавцям робити потрібно. Однак пропозицію повернутися до кваліфікаційних класів усе ж таки вилучили з рішення (див. стор.4).
Журналістські справи
Говорили на засіданні й про журналістів, які поширюють неперевірену, а іноді й небезпечну інформацію. Так, РСУ розглянула звернення голови Шевченківського районного суду м.Києва Олега Савицького щодо втручання в діяльність володарів мантій та посягання на їхню незалежність.
Як повідомив член РСУ Михайло Новіков, у липні в програмі новин одного з телеканалів вийшов сюжет, в якому поширювалась інформація не тільки про служителів Феміди з Шевченківського райсуду, а й про членів їхніх сімей, що призвело до конфліктів та завдало шкоди здоров’ю людей.
А в серпні в одній з телепрограм ведучий розповів, що 3 серпня набули чинності зміни до держбюджету, відповідно до яких «суддям підвищили зарплату, і тепер оклад судді місцевого загального суду становитиме 18270 грн.». Однак ця інформація не відповідає дійсності: не оклад, а максимальний місячний розмір суддівської винагороди становитиме 18270 грн.
Ці дії журналістів, як наголосив М.Новіков, мають отримати правомірну оцінку фахівців. «Наша мета — не конфронтація зі ЗМІ», — пояснив доповідач. За його словами, РСУ хоче налагодити співпрацю з представниками мас-медіа. Але й ті у свою чергу повинні відповідально ставитися до виконання своїх професійних обов’язків.
Аби запобігти таким неприємним випадкам, РСУрекомендувала володарям мантій (див. стор.5), органам суддівського самоврядування в разі незгоди з діями представників ЗМІ звертатися до Всеукраїнської громадської організації «Комісія журналістської етики», яка має оцінити ці дії та прийняти відповідне рішення. Цю ж інституцію члени РСУ попросили перевірити, чи відповідають вимогам Етичного кодексу українського журналіста дії представників ЗМІ, про які йшлося вище.
Член комісії журналістської етики Тетяна Котюжинська, присутня на засіданні, повідомила, що за результатами розгляду певного звернення цей орган може зробити дружнє попередження. Воно застосовується у випадках, коли комісія розцінила порушення норм журналістської етики представником ЗМІ як ненавмисну помилку.
Також комісія може зробити заяву у формі публічного осуду. Така санкція застосовується тоді, коли дії журналістів або ЗМІ розцінюються комісією як свідоме порушення норм журналістської етики та є абсолютно несумісними з поняттями професійної журналістики. Комісія робить усе можливе, аби
заява про публічний осуд була оприлюднена якомога більшою кількістю ЗМІ.
Представники РСУ поцікавилися, чи є такі рішення громадської організації ефективними. Т.Котюжинська повідомила, що вердикти комісії, на відміну від судових рішень, не є обов’язковими для виконання. У той же час вони доволі ефективні: ніхто з журналістів не любить критики. Тому в подальшому намагатимуться уникати її.
На думку О.Присяжнюка, такі рішення вплинуть не на всіх представників мас-медіа, потрібно вживати дієвіших заходів. Наприклад, позбавляти журналістів, які поширюють неправдиву інформацію, акредитації.
«Ми не надаємо ЗМІ постійної акредитації. Тому й позбавляти її не можемо», — зауважила В.Сімоненко.
Узагалі-то законники переконані: якщо вони стануть більш відкритими для преси, а та у свою чергу не перекручуватиме інформації, то в подальшому конфліктні ситуації не виникатимуть.
_03_03.png)
