«Східний ексцес»

 Суддів Луганщини та Донеччини нікому захистити, крім Ради суддів. Законодавець і виконавча влада втекли від розв’язання проблем Феміди. Такі перші висновки роботи судів у екстремальних умовах — у зоні проведення антитерористичної операції.

«Картинки» з регіонів

«Краще я відповідатиму за те, що зупинив роботу суду, ніж утрачу працівників», — таку позицію голови Апеляційного суду Донецької області Олександра Агєєва повідомила членам Ради суддів їх колега Людмила Соломаха. Так, із 7 липня через проведення АТО на території Донецька та Донецької області, наявність реальної загрози життю та здоров’ю суддів, працівників апарату й учасників процесу ця установа перейшла на особливий режим роботи.

«У зв’язку з тим, що строк закінчення АТО не визначений, гостро постало питання, яким чином у цій складній ситуації мають діяти судді. Не розглядати справ вони не мають права, а відсутність необхідного захисту їхнього життя та життя інших осіб, які перебувають у приміщеннях судів, не дає змоги виконувати свої обов’язки належним чином», — написав голова Апеляційного суду Луганської області Володимир Гаврилюк у листі до РСУ. До речі, ця установа також вдалася до змін у роботі.

Двоє членів РСУ зі східних областей — Л.Соломаха (Апеляційний суд Донецької області) та Денис Масенко (Апеляційний суд Луганської області) — приїхали до Києва на засідання, яке відбулося 11 липня, хоча їм і пропонували взяти участь у заході в режимі відеоконференцзв’язку. Вони розповіли присутнім, як живуть регіони та працюють судді в екстремальних умовах.

Як поінформувала Л.Соломаха, у зоні проведення АТО розташовані 22 суди. Наразі приміщення Слов’ян­ського міськрайсуду Донецької області є непридатним для здійснення правосуддя, зокрема через те, що потрібно засклити майже 30 вікон. До того ж у суді проводилося розмінування.

«Всі судді — відповідальні люди. Дякувати нашому голові, що він переживає за нас, за громадян, які приходять до суду, тому прийняв рішення зупинити розгляд справ у звичному режимі. 50% суддів їздять на роботу з області. Проїзд не закритий, але вже два місяці судді не беруть із собою суддівських посвідчень», — поділилася наболілим Л.Соломаха.

Д.Масенко розповів про викрадення голови одного з місцевих судів Луганської області, котрого добу протримали в підвалі. «У нього відібрали автомобіль, зранку відпустили, пригрозивши: якщо до вечора не привезе ще два авто, у нього будуть великі проблеми», — розкрив подробиці Д.Масенко.

Ще до двох місцевих судів удерлись озброєні люди, відібрали ключі від сейфів, кабінетів, вигнали всіх працівників на вулицю. «Перед Апеляційним судом Луганської області зводяться барикади. У Станично-Луганському райсуді Луганської області стався вибух, приміщення не придатне для здійснення правосуддя», — наголосив член РСУ.

З огляду на надзвичайні обставини керівництво апеляційних судів Донеччини та Луганщини попросило найвищий орган суддівського самоврядування прийняти рішення щодо соціального та правового захисту служителів Феміди.

Смілива та рішуча РСУ

Це стало першим випробуванням нового складу РСУ. «Потрібно дати суддям можливість зрозуміти, як їм учиняти в цій нестандартній ситуації. Як їм діяти, не написано в жодному законі. Кожен суддя має розуміти, що РСУ про нього піклується», — зауважив Д.Масенко.

Зазвичай орган суддівського самоврядування приймав рішення про звернення до відповідних органів, які могли б розв’язати проблеми Феміди.

«Ми можемо звернутися до всіх органів. Але в цій ситуації рятувати себе будемо самі. Ми маємо захистити суддів, підтримати їх своїм рішенням, гарантувати, що їх не назвуть злочинцями за те, що вони переходять на особ­ливий режим роботи», — наголосила член РСУ Тетяна Чумаченко.

Тому цього разу РСУ чи не вперше взяла на себе відповідальність за долі володарів мантій зі східних областей. Вона рекомендувала зборам суддів за наявності загрози життю та здоров’ю володарів мантій, працівників апарату й учасників процесу розглянути питання щодо тимчасового зупинення розгляду справ у звичайному режимі та визначення особливого режиму роботи.

Однак це — не просто рішення РСУ, а дороговказ. Це важливий крок до зміни розуміння основного завдання органів суддівського самоврядування. Схоже, нарешті законники не чекатимуть, коли на те чи інше їхнє звернення відреагують представники законодавчої або ж виконавчої гілки влади, а діятимуть самі.

Храми Феміди не забарилися з реакцією: один за одним вони почали приймати рішення про зупинення роботи у звичайному режимі. Зокрема, 14 липня Харцизький міськсуд повідомив, що перейшов на особливий режим роботи, «при якому призупиняється прийом документів та розгляд справ усіх категорій». З 15 липня на особливий режим роботи перейшов і Господарський суд Донецької області.

«Грифонівців» не вистачає

Однак робота судів у екстремальних умовах не лише згуртувала володарів мантій, а й загострила хронічні хвороби Феміди. Одна з них — відсутність гарантій безпеки та захисту суддів.

«Про яку безпечну роботу може йти мова, якщо в такій складній ситуації охорону двох приміщень Апеляційного суду Донецької області, в яких працює, враховуючи працівників апарату, 500 осіб, забезпечує два працівники «Грифону»? Один — в одному приміщенні, інший — в другому», — розповіла Л.Соломаха.

За її інформацією, у Донецькій області — трохи більше ніж 200 «грифонівців», і тільки 100 з них забезпечують охорону судів. Занепокоєння викликають повідомлення про те, що правоохоронні органи з Донецька передислоковуються до Маріуполя, а з Луганська — до Сватового.

Член РСУ Олег Присяжнюк запропонував рекомендувати керівництву спецпідрозділу судової міліції «Грифон» на час проведення АТО змінювати штатну чисельність працівників до кількості, необхідної для виконання обов’язків.

Головний спеціаліст департаменту громадської безпеки МВС Олександр Малий пояснив, що постановою Кабміну визначена гранична чисельність працівників «Грифону» — 9612 осіб. «У зв’язку з недофінансуванням працює лише 3312 осіб», — зауважив О.Малий. Він переконав членів РСУ, що на даний час укладення угод про виконання інших завдань працівниками «Грифону» заборонено. «Грифонівці» несуть службу без зброї (аби уникнути її захоп­лення іншими особами), оперативно не зможуть отримати підмогу інших силовиків, намагаються вирішити проблеми шляхом переговорів.

На думку голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, варто було б звернутися до Прем’єр-міністра щодо внесення змін до бюджету з метою збільшення фінансування судової міліції.

«Скажу як глядач з першого ряду. Нам не потрібно збільшувати чисельність працівників спецпідрозділу, не потрібно давати їм зброю та звертатися до Прем’єра. Це питання не вирішить. Потрібно, щоб керівництво «Грифону» дало можливість підлег­лим виконувати свої безпосередні обов’язки, а не охороняти приміщення УВС. Цього буде достатньо: не потрібно залучати «грифонівців» до іншої роботи», — вважає Д.Масенко.

Таким чином, цього разу РСУ обмежилася тим, що звернула «увагу керівників Антитерористичного центру при СБУ, МВС та начальників територіальних підрозділів МВС у Луганській та Донецькій областях, що в зоні проведення такої операції судові установи продовжують здійснювати правосуддя відповідно до законів», і «попросила вжити посилених заходів щодо охорони життя і здоров’я суддів, працівників апарату судів та громадян — учасників судових процесів, які працюють та/або перебувають у приміщеннях судів, що знаходяться на території Донецької та Луганської областей в зоні проведення АТО, а також заходів щодо охорони приміщень цих судів та збереження документації».

Безумовно, РСУ ще повернеться до розгляду питання про гарантування безпеки та належного захисту суддів. А для цього вона має знайти аргументи, аби переконати виконавчу владу дати можливість судовій міліції працювати на повну потужність. Та не все залежить навіть від Уряду, кадрового оновлення та поповнення «Грифону». Якщо в керівництва та працівників спецпідрозділу не буде бажання виконувати обов’язки, передбачені законом, то про яку надійну охорону та безпеку володарів мантій може йти мова?

Сповільнена реакція ВР

Феміді варто налагоджувати комунікативні зв’язки не лише з виконавчою, а й із законодавчою владою. Адже складна ситуація на сході країни загострила давню проблему: законодавці не здатні миттєво реагувати на виклики.

Так, за словами Л.Соломахи, в їхньому регіоні існує проблема з розглядом кримінальних справ, у яких особам обрано міру запобіжного заходу — тримання під вартою. «Навіть у ті суди, які не знаходяться в зоні АТО, конвой не доставляє осіб, яких тримають під вартою. Останні відмовляються працювати в режимі відеоконференцзв’язку», — наголосила Л.Соломаха.

Вона зауважила, що інколи судді за необхідності не можуть подовжити строк тримання особи під вартою. Так, з Артемівського слідчого ізолятора випустили одного заарештованого. «Всі необхідні заходи вживалися, суддя виготовила відповідну постанову про подовження строку, але не було змоги поставити печатку. У начальника теруправління ДСАУ взяли довідку, що в суді склалася важка ситуація. Однак особу випустили», — розповіла Л.Соломаха.

Мав місце й випадок, коли авто конвоїрів зупинили озброєні люди, дали довідку про те, що певні особи невинні, злочини — фальсифіковані, і забрали цих осіб.

На думку члена РСУ, варто внести зміни до ст.34 Кримінального процесуального кодексу, «дозволивши голові апеляційного чи вищого спеціалізованого суду змінювати підсудність хоча б для вирішення питання про подовження строку тримання осіб під вартою». РСУ створила робочу групу для розроблення відповідних змін до КПК. Однак чи вдасться їй переконати законодавця їх унести?

Та, очевидно, зусиль судової влади щодо ініціювання внесення змін до КПК — замало. Так, у Верховній Раді вже зареєстрований проект закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права громадян на судовий захист в умовах проведення антитерористичної операції, введення воєнного або надзвичайного стану)» (№4141а). Документом передбачається доповнити ст.34 КПК пунктом, який дозволить передавати кримінальне провадження до іншої установи, якщо «суд, в якому воно повинно розглядатися, знаходиться на території, де проводиться антитерористична операція, введено воєнний або надзвичайний стан».

Проте два тижні тому парламентарі не спромоглися навіть внести його до порядку денного. Як розповів «ЗіБ» автор проекту — народний депутат Леонід Ємець, це не перша спроба розглянути документ. Утім, навіть спроба внести його до порядку денного не знайшла підтримки. «Тому ми змінили суть і текст законопроекту, щоб процедурно змогли знову внести його до порядку денного», — пояснив автор ініціативи. Він сподівається, що на найближчому пленарному тижні (22—25 липня) проект усе ж з’явиться в порядку денному.

До речі, швидше за все, коригування потребуватимуть і закони «Про правовий режим воєнного стану» та «Про боротьбу з тероризмом». Адже проведення АТО виявило багато недоліків і прогалин у цих документах, зокрема й стосовно діяльності судів. Як то кажуть: біда навчила, якими мають бути закони. І, дай Боже, аби зміни, які можуть бути внесені, не знадобилися  в майбутньому ніколи й нікому.

***

Очевидно, «східний ексцес» згуртував суддівський корпус і підштовх­нув РСУ до рішучих дій. Якщо орган суддівського самоврядування не зменшить темпів і якості роботи, то, можливо, й затяжні хвороби Феміди вдасться вилікувати.