Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції провела своє перше засідання.

 Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції провела своє перше засідання. Щоправда, не в повному складі. Наразі лише 9 членів з 15 готові до перевірки суддів. У складі комісії бракує, як не дивно, представників законодавця. «ЗіБ» спробував з’ясувати, чому нардепи не квапляться виконати власноруч проголосований закон і що може стати на заваді роботі ТСК.

Парламентська тиша

Із дня прийняття закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» минуло вже 3 місяці. Здавалося б, строк достатній як для усвідомлення наслідків, так і для планування відповідних стратегічних напрямів роботи. Проте Верховна Рада не квапиться з упровадженням власних новел. Зокрема, ні до складу новоствореної ТСК, ні до Вищої ради юстиції парламентських представників дотепер не призначено.

На думку експертів, причини такого зволікання можуть бути різні: від великої політики до банальних колізій прийнятих норм. Так, ухвалюючи закон, ВР не уточнила процедури призначення членів ТСК, обмежившись загальними положеннями. Норм, які б чітко визначили коло претендентів, процедуру їх висування та голосування, немає. Крім того, як відзначають фахівці, наділивши себе повноваженнями формувати склад хай і тимчасового, але обов’язкового за законом органу, законодавець вийшов за межі своїх конституційних повноважень. Що нині досліджується в Конституційному Суді.

Не виключено, що законодавець міг просто втратити інтерес до такої процедури оновлення судової влади. Адже після численних доопрацювань проекту, зокрема з урахуванням зауважень європейських експертів, новоутворена комісія отримала тільки дорадчі повноваження, які, вочевидь, не влаштовують тих, хто вимагав і вимагає радикального очищення судової системи. А який сенс засідати у свого роду буферному органі, який стане в пригоді тільки самій ВРЮ й лише під час прийняття рішень про відкриття дисциплінарних проваджень? Ось і доводиться ВР вишукувати спецкадри для спецкомісії.

Утім, кадрові джерела в парламентарів, напевне, «пересохли». З одного боку, нардепи намагалися виписати такі обмеження, щоб у «люстратори» не просочилися небажані особи. Зокрема, не дозволяється обирати до комісії працюючих народних депутатів, суддів і державних службовців. Через особливу любов нинішньої більшості до правоохоронців перед останніми також зачинили двері ТСК, якщо впродовж 10 років вони працювали на «систему». До речі, як виявилося, такі жорсткі вимоги не висувалися, скажімо, до оновлення керівних кадрів у системі прокуратури чи Міністерства внутрішніх справ.

Отже, унаслідок радикального законотворення саме тим категоріям громадян, професійна діяльність яких вирізняється фаховою спрямованістю, увійти до складу ТСК не доведеться. Можливо, тому список охочих зайнятися очищенням судів, оприлюднений на офіційній веб-сторінці Комітету ВР з питань верховенства права і правосуддя, виявився досить коротким — лише 11 осіб. Як пояснив член парламентського підрозділу Леонід Ємець, крайній строк для подання документів сплинув ще в середині червня. Ще 
2 липня комітет під час чергового засідання надав свої висновки щодо запропонованих осіб і передав особові справи кандидатів для розгляду парламентом. Тобто вибір принаймні є. Але наступних поштовхів для призначення у Верховній Раді робити не поспішають, водночас продовжуючи закликати самих себе та судову систему в цілому до відновлення довіри…

Третій — не зайвий?

Більшість експертів, з якими спілкувався «ЗіБ», не відкидають можливості того, що нестача кадрів у ТСК пов’язана з відсутністю в її членів реальних важелів впливу на судову систему, попри далекосяжні завдання, визначені для комісії. Як сказано в законі, вона є органом тимчасовим, але повинна за рік «утвердити верховенство права у суспільстві та законність у діяльності судів».

Для цього комісії надані певні права. Так, законники мають постати перед членами ТСК на першу вимогу останньої й отримати висновки щодо своєї подальшої долі. Нібито в такий спосіб і утверджуватиметься «законність у діяльності судів». Хоча добре відомо, що між «справедливістю», якої вимагає громадськість від суддів на майданах, і законністю — велика різниця. Дотримання законності упов­новажені перевіряти вищі судові інстанції. Ні ВРЮ, ні ВККС такого права не мають. ТСК — тим паче, адже навіть не є самостійним органом, а діє «під дахом» ВРЮ.

До того ж неодноразово наголошувалося, що функції ВРЮ та ВККС часто-густо перетинаються, що вповільнює процес ротації суддів та притягнення окремих служителів Феміди до відповідальності. Зокрема, на це звертав увагу і новообраний голова ТСК Володимир Мойсик на позачерговому ХІІ з’їзді суддів. «Народним депутатам доводиться заслуховувати однакові звіти голів ВРЮ та ВККС, бо діяльність їх подібна, а в деяких випадках дзеркально дублюється. Навіщо ж нам тоді два однакових органи?» — обурювався він.

ТСК не просто «подібний орган», а фактично «полегшена» копія ВРЮ, що фактично здійснюватиме роботу двох інших органів, відповідальних за підбір суддівських кадрів. Комісія проводитиме розслідування, робитиме висновки і… передаватиме справи до сусідньої зали, бо розташовується в тому ж приміщенні, що і ВРЮ, аби та «намотувала» нові кола проваджень щодо скарг.

Це усвідомлюють і самі члени нової ТСК. Новообраний голова комісії впевнений, що судді, діяльність яких перевірятимуть, можуть урешті-решт оскаржити рішення комісії з підстав недотримання квотності голосів при його прийнятті. Водночас В.Мойсик закликав суспільство відійти від хибних уявлень про роботу комісії. «Ми не є каральним органом. Комісія — це лише посилений етап контролю за діяльністю суддів у рамках існуючих законодавчих процедур», — пояснив він, маючи на увазі закони «Про Вищу раду юстиції» та «Про судоустрій і статус суддів».

Тож ТСК не є органом, який ухвалюватиме рішення стосовно притягнення чи непритягнення судді до відповідальності. Тому й оскарження в суді фактично рекомендаційного висновку навряд чи матиме перспективи. За словами того ж В.Мойсика, «на жаль чи на щастя, ТСК не є остаточним органом, який вирішуватиме суддівські долі». Остаточний вердикт прийматимуть, як наголосив голова комісії, у цьому ж залі, але вже члени ВРЮ. А з формуванням цього органу — також заминка. І знову — у парламентських стінах.

Кошти для громадських засад

До того ж традиційно, коли йдеться про благі наміри, меркантильні питання намагаються не згадувати. Втім, якщо судді у відставці, маючи непогане довічне утримання, можуть собі дозволити благодійність по відношенню до держави, то самозайняті адвокати у складі ТСК так чи інакше будуть змушені жертвувати своїм заробітком. І це ставатиме ще одним гальмом на шляху очищення суддівських лав.

Так, член ТСК, суддя Верховного Суду у відставці Юрій Кармазін уже звернув увагу на той факт, що законодавець, «прикріпивши» ТСК до ВРЮ, не визначив джерел фінансування комісії. А починати роботу, «не маючи клаптика паперу та ручки», якось недоцільно. До того ж чоловік зазначив, що закон, який від початку мав стосуватися тільки столичних суддів, тепер вимагає перевірки законників з інших регіонів. «А за які кошти ми повинні їхати, наприклад, до Львова?» — запитав у колег Ю.Кармазін. Посилаючись на власний досвід, він наголосив, що без належного фінансування розраховувати на ефективну роботу не доводиться. «На мою думку, законодавець трохи поквапився прийняти таку редакцію закону. Держава має бути зацікавлена в тому, щоб перевірка була всебічною та повсюдною», — заявив суддя у відставці.

З ним важко не погодитись, якщо саме така мета ставилася авторами люстраційного закону.

До того ж через зволікання парламенту з призначенням своїх представників і до ВРЮ багато хто ставив під сумнів правомірність початку роботи самої ТСК. Адже вона повинна діяти саме при Вищій раді юстиції. Проте під час першого засідання члени комісії намагалися спростувати це твердження. Так, Катерина Смирнова зауважила, що громадським організаціям, які мають сумніви щодо повноважень новоствореної комісії, треба перш за все навчатися співпрацювати з нею.

Щоправда, зі слів К.Смирнової випливає, що остаточна доля ТСК, на жаль, невідома. «Є багато факторів, які уповільнюють нашу роботу. Це й непризначення членів від ВР, яка мала це зробити ще у квітні, і відкриття КС провадження стосовно визнання неконституційним закону про відновлення довіри», — зауважила вона.

Про високу мету та приземлені реалії

Наразі невідомо, що станеться раніше: чи КС дасть оцінку люстраційному закону, чи ВР заповнить квоти у ВРЮ та ТСК. Однак уже очевидно, що діяльність комісії може не дати того ефекту, на який розраховував законодавець. Тобто не вдасться переконати громадськість, що держава в такий спосіб гарантуватиме панування верховенства права в судочинстві.

Так, В.Мойсик під час спілкування з пресою та представниками громадськості був змушений уточнити, що закон обмежує комісію щодо кола суддів, яких можна перевіряти. Йдеться, як він пояснив, про тих законників, які виносили рішення відносно учасників громадських акцій, що проводилися з листопада 2013 по лютий 2014 року. Перевірятимуть і суддів, які втручались у виборчий процес 2012 року, позбавляючи мандатів депутатів, які вже склали присягу. Скарги ж, що прямо не стосуватимуться предмета розгляду ТСК, її члени зобов’язалися направляти до органів ВККС та ВРЮ для розгляду в загальному порядку.

Проте до ТСК можуть подавати скарги й ті громадяни, які вважають, що той чи інший суддя був упередженим чи несправедливим. Уже зараз до неї надійшло близько 200 заяв, ще 1,5 тис. мають передати комітети ВР. Утім, В.Мойсик попередив, що не всі вони стосуються предмета діяльності спецкомісії.

Він також припустив, що свою роботу ВРЮ почне не раніше осені. Адже процес її формування дещо затягнувся через перерву в роботі позачергового з’їзду суддів та незаповнення своєї квоти парламентом. Але нетерплячі громадські лідери вимагають очищення вже сьогодні. Під час першої зустрічі з пресою голова ТСК обурювався: громадськість не дуже розуміє, що таке люстрація, плутаючи новостворений орган з Люстраційним комітетом. «Люстрація — це очищення через невинну жертву. У нас таких жертв не буде: відповідати будуть лише винні особи», — запевнив В.Мойсик.

Отже, вже з перших днів роботи ТСК та перших критичних стріл в її бік можна припустити, що фактично цей орган покликаний угамувати конфлікт між державою та суспільством. Тобто це орган (нехай і тимчасовий), завдяки якому спільнота на законних підставах матиме можливість «виплеснути невдоволення». У такому разі ТСК стане швидше буфером для ВРЮ, який забиратиме на себе більшу частину громадського негативу.

З огляду на це навряд чи можна припустити, що протягом 1 року справдяться покладені на закон сподівання стосовно відродження засад правової держави. Не виключено, що через певний час політики знову нарікатимуть чи то на недосконалий закон, чи то на нечітку процедуру формування органу, чи то на нестачу кадрів, котрі, як відомо, вирішують усе. Втім, коли бракує навіть кадрів, то, напевне, проблема є більш системною.

ПРЯМА МОВА:

Дмитро ШПЕНОВ, народний депутат України, Партія регіонів:

— Усі кандидатури, які громадськість запропонувала включити до складу тимчасової спеціальної комісії, ми розглянули на засіданні комітету. На жаль, мені невідомо, чому Голова ВР не вносить до порядку денного питання щодо обрання членів ТСК. Така ж ситуація склалась і відносно членів Вищої ради юстиції. На мою думку, є дуже негативним явище, коли не працює конституційний орган, до повноважень якого належить розгляд скарг, яких надходить з кожним днем усе більше.

Вважаю, що наразі всередині ВР немає консенсусу щодо висунення та обрання кандидатів на посади членів ВРЮ та ТСК. Відомо, що голосування відбуватиметься таємно, бюлетенями. Наразі єдиних кандидатів парламентарі не визначили. Особисто в мене закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» викликає сумнів. Це стосується й питання щодо призначення членів ТСК депутатами. Так, якщо законом, який офіційно оприлюднений, такі повноваження передбачені, а Конституційний Суд ще не дав свого висновку стосовно легітимності цього закону, — перешкод для призначення членів спецкомісії я не бачу.

Леонід ЄМЕЦЬ, народний депутат України, ВО «Батьківщина»:

— Сподіваюся, що ВР на найближчому пленарному засіданні розгляне питання щодо призначення членів ТСК в загальному порядку. Гадаю, що спочатку відбуватиметься рейтингове голосування. Потім кандидатуру кожного з претендентів, які наберуть більшість голосів, має бути затверджено 226 голосами парламентарів. Комітет ВР з питань верховенства права та правосуддя вже розглянув 11 запропонованих кандидатур на предмет наявності підстав, які перешкоджають обранню особи до складу комісії. На даний момент тільки один претендент не відповідає критеріям, що містить закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», через його нещодавню працю в правоохоронних органах. Усі особові справи кандидатів та наші пропозиції вже направлено до ВР, яка має призначити членів комісії на пленарному засіданні.

Що стосується членів ВРЮ, то це питання не вирішено через відсутність подання Голови ВР про його внесення до порядку денного. Я можу лише повідомити, що політичні фракції та групи вже направили Голові ВР свої подання та пропозиції стосовно кандидатів. Залишається зачекати найближчого пленарного засідання, яке відбудеться, наскільки мені відомо, через 2 тижні.