Оновлений формат роботи

 Судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ висловили своє бачення конституційної реформи, покликаної вдосконалити діяльність судової влади та прокуратури. Детально обговорили й результати позачергового ХІІ з’їзду суддів, який, на думку його делегатів, був найдемократичнішим за всю історію суддівського самоврядування.

Окремі позитивні новації

Захід, що відбувся 1 липня, було організовано Центром політико-правових реформ спільно з робочою групою з реформи судової системи і прокуратури громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».

Свою думку щодо необхідних законодавчих змін мали можливість висловити запрошені на захід представники Адміністрації Президента та члени тимчасової спеціальної комісії ВР з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції. Суд також запросив до участі в заході науковців, експертів і громадських активістів.

Так, Голова Верховного Суду в 1994—2002 рр. Віталій Бойко звернув увагу присутніх на окремі позитивні новації, запроваджені законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», зокрема щодо процедури призначення суддів на адміністративні посади. Як відомо, керівника суду призначають на зборах суддів шляхом таємного голосування. Однак, на думку В.Бойка, необхідно законодавчо врегулювати питання обрання керівництва в невеликих колективах, які складаються, приміром, усього з 3 суддів. У таких випадках, на думку колишнього очільника ВС, слід передбачити можливість призначати голів судів та їхніх заступників не тільки зборами суддів, а й, наприклад, радами суддів області.

Учасники засідання обговорили також оновлений «формат» роботи найвищого органу суддівського самоврядування — з’їзду суддів, який нещодавно відбувся. На думку деяких громадських активістів, з’їзд суддів не повною мірою виконав поставлені завдання, оскільки не сформовано складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та не затверджено кандидатур представників до складу Вищої ради юстиції.

Проте, як зазначила суддя ВСС Алла Лесько, котра була делегатом з’їзду, поки що зарано давати категоричні оцінки, оскільки робота цього органу суддівського самоврядування ще не завершена. «Уперше за історію незалежної України це була спроба провести демократичний з’їзд, і вона, безперечно, вдалася. У нас були дуже серйозні завдання — обрати членів ВРЮ та ВККС, і, можливо, саме тому з’їзду не вдалося завершити роботу», — наголосила суддя.

Бурхливу дискусію викликало питання щодо довіри громадськості до судової влади, зокрема шляхів її відновлення. Так, представник громадських організацій Полтавської області Кирило Юхно переконаний, що причиною низького рівня довіри суспільства до суду є насамперед тривалий розгляд справ та невиконання судових рішень. Саме тому, на його переконання, в Конституції необхідно закласти принцип справедливого суду, який передбачатиме вирішення справ у розумні строки й виконання вердиктів.

Вимоги українських реалій

Під час обговорення проблеми довіри до Феміди суддя ВС Микола Патрюк та суддя ВСС Алла Олійник звернули увагу на ті вимоги, яким має відповідати суддя. Як зауважила Алла Олійник, суддя є ключовою фігурою в процесі забезпечення ефективного судочинства незалежно від структури системи. Отже, надзвичайно важливим є те, наскільки професійно, відповідально й сумлінно він виконує свої обов’язки. «Оскільки на суддю як представника судової влади покладено реалізацію важливого завдання — захищати права та свободи громадян, то він має уособлювати життєву мудрість, досвід та професіоналізм», — наголосила суддя ВСС.

У свою чергу її колега Михайло Макарчук висловив свою позицію щодо вдосконалення процедури призначення на посаду судді. За його словами, найоптимальнішим варіантом є призначення суддів Президентом за поданням ВРЮ. «У процесі формування суддівського корпусу має бути повністю усунуто політику, тоді, відповідно, і політичний вплив на суддів буде обмежено», — переконаний М.Макарчук.

Не оминули увагою законники й питання доцільності виокремлення адміністративної юрисдикції. Детально обговорили також пропозиції щодо особливого порядку формування складу адмінсудів, а саме: встановлення підвищених кваліфікаційних вимог до суддів.

Проте, як зазначила А.Олійник, закріплювати підвищені кваліфікаційні вимоги саме до «адміністративників» недоречно, адже критерії добору мають бути однаково високими для суддів кожної юрисдикції.

На думку доповідача, також при підготовці змін щодо виокремлення адміністративної юрисдикції слід дотримуватися чіткої та добре виваженої концепції з урахуванням досвіду інших країн. При цьому законодавцю необхідно зважати на українські реалії.