Делегати не квапляться з призначенням членів ВРЮ: обміркують це пізніше

 Незабаром Вища рада юстиції отримає трьох членів від з’їзду суддів. Процес загальмувався лише через те, що не всі делегати мали змогу дочекатися результатів голосування та їх затвердити. Багато кому було складно розібратись у змісті бюлетенів, через що майже кожен 6-ий виявився зіпсованим. Утім, доля новообраних членів остаточно визначиться після перерви, оголошеної в роботі з’їзду.

Принцип рівності

Уперше в історії перед проведенням з’їзду суддів громадськість знала прізвища претендентів на посади членів Вищої ради юстиції та могла поспілкуватися з ними, ознайомитися з іхніми досьє. Нагадаємо, що за кілька днів до проведення форуму тодішній голова Ради суддів Василь Онопенко організував зустріч журналістів, представників громадськості з претендентами на місця у ВРЮ.

Серед них — суддя Верховного Суду у відставці Володимир Мойсик, «верховник» Петро Панталієнко та суддя Вищого адміністративного суду Михайло Цуркан. Однак, забігаючи наперед, скажемо, що ніхто з них не заручився підтримкою колег.

19 червня учасники форуму вирішили, що у ВРЮ має бути по одному представнику від кожної юрисдикції. «Але ж у нас ще є Верховний Суд», — зауважив В.Онопенко.

Представник делегації «господарників» наполягав, що за їхньою квотою до ВРЮ може пройти й володар мантії з судової палати ВС. «Голова ВС уходить до ВРЮ за посадою. Тому в цьому органі вже є представник ВС», — висловив свою думку хтось із делегатів.

Незважаючи на це застереження, кандидатури «верховників» все ж були запропоновані. На три посади претендувало 12 осіб:

М.Цуркан та Олексій Муравйов з ВАС, суддя ВС Петро Панталієнко та Костянтин Бабенко з Київського апеляційного адмінсуду (квота «адміністративників»);

Наталя Волковицька з Вищого господарського суду (квота «господарників»);

Алла Лесько та Михайло Вільгушинський з Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, «верховник» Юрій Сенін, суддя ВС у відставці Володимир Мойсик, Юрій Гріпас із Апеляційного суду Запорізької області, Іван Хомік з Апеляційного суду Миколаївської області, Лариса Швецова з Апеляційного суду Харківської області (квота «загальників»).

До речі, В.Онопенко запропонував обрати членом ВРЮ суддю ВС Галину Канигіну, проте вона взяла самовідвід.

Людмила Соломаха з Апеляційного суду Донецької області підтримала позицію «господарників», які висунули лише одну кандидатуру, і попросила представників судів іншої юрисдикції брати з них приклад. Однак до бюлетенів були внесені всі 12 прізвищ.

Процедурні особливості

На відміну від членів ВККС, членів ВРЮ обирали за одним бюлетнем, але в досить заплутаний спосіб. Призначеним на посаду вважається кандидат, який отримає більшість голосів від кількості обраних делегатів з’їзду. У разі якщо голосування проводиться щодо кандидатур, кількість яких перевищує квоту для призначення (як це й сталося), переможцями вважаються кандидати, які набрали більшість голосів відносно інших.

Якщо з процедурою в делегатів проблем не виникло, то з формальною частиною були складнощі. Так, в ст.15 закону зазначено, що форма бюлетенів, порядок голосування і підрахунку результатів голосування встановлюються з’їздом. Безпосередньо голосування проводиться одним бюлетенем, до якого заносяться в алфавітному порядку прізвища всіх кандидатів, яких було запропоновано. Голосування «за» відбувається шляхом залишення нав­проти прізвища кандидата в бюлетені слова «за» й викреслення слова «проти». Голосування «проти» відбувається шляхом викреслення навпроти прізвища кандидата слова «за».

Бюлетень, в якому залишилося прізвищ кандидатів більше, ніж визначено з’їздом, вважається недійсним. І таких лічильна комісія нарахувала аж 64 з 359. Отже, запропонований законодавцем спосіб голосування виявився досить незручним і складним для розуміння.

Показники довіри

Як і очікувалося, вибори членів ВРЮ відбулися в один тур, що, за мірками нинішнього з’їзду, можна взагалі вважати миттєвим результатом. Оголошення результатів, до речі, стало своєрідним лакмусовим папірцем для визначення авторитетності суддів серед колег.

Так, найбільшою підтримкою заручилася Н.Волковицька. На посаді члена ВРЮ її «побачили» 274 де­-
легати. Ще двома суддями, які, на думку з’їзду, гідні цих посад, стали О.Муравйов, який набрав 97 голосів, та М.Вільгушинський, якого підтримав 91 колега.

Проте процес обрання для претендентів ще не завершився. Адже, як того вимагає ст.10 закону, їхні кандидатури мали ще бути затверджені рішенням з’їзду. Одначе кількість делегатів, яка почала меншати ще зранку другого дня, о 9-ій вечора впала до загрозливо малої позначки — в залі ледве залишилося 100 законників. Звісно, ухвалювати рішення таким нечисленним складом ніхто не збирався.

Тому де-факто обрані члени конституційного органу де-юре залишаються без повноважень, як і їхні колеги, котрих з’їзд висунув до складу ВККС.

ПРЯМА МОВА
Перше знайомство

На прохання делегатів з’їзду кандидати на посади членів Вищої ради юстиції стисло розповіли про себе колегам.

Олексій Муравйов, суддя Вищого адміністративного суду України:

— Мій суддівський стаж — 14 років. Розпочав працювати в Арбітражному суді м.Києва, продовжив — у Київському апеляційному господарському суді, ВГС. Уже 2 роки — суддя ВАС.

Михайло Вільгушинський, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:

— У судовій системі працюю з 1986 р. Свою роботу люблю, працюю чесно та добросовісно. З відзнакою закінчив Харківський юридичний інститут. Маю певні наукові досягнення, є кандидатом юридичних наук, заслуженим юристом України.

Розумію весь тягар відповідальності, який може лягти на мої плечі. Даю вам обіцянку відстоювати честь, гідність судової системи, виборювати все те, на що ви сподіваєтесь.

Наталія Волковицька, суддя Вищого господарського суду України:

— З 1988 до 1992 р. працювала в прокуратурі. З 1992-го — в системі арбітражних (господарських) судів. Із 2004 р. працюю суддею ВГС. Кандидат юридичних наук.

Своїм головним принципом уважаю законність і справедливість. Його ми повинні застосовувати у своїй роботі. У ЗМІ з’являються певні плітки. Хочу повідомити, що не маю ні братів, ні сестер і ніколи не займала адміністративних посад.