Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Стаття 21 Загальної декларації прав людини, прийнята і проголошена в резолюції 217 A (III) Генеральної Ассамблеї від 10 грудня 1948 року, визначає:
•кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників;
•кожна людина має право рівного доступу до державної служби у своїй країні;
•воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля має виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитися при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.
У свою чергу Конституція України закріплює засади уповноважувально-виборчої діяльності народу. Як носій суверенітету та єдине джерело влади в Україні народ здійснює цю владу безпосередньо і через державні органи місцевого самоврядування (ст. 5 Конституції України), а також таку форму здійснення влади народом, як вибори (ст. 69 Конституції України).
Серед проблем організації та проведення виборів актуальними залишаються питання щодо включення до списків виборців. Як визначає стаття 70 Основного Закону, право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцятилітнього віку. Не мають права голосу громадяни, яких судом визнано недієздатними.
З метою забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу, відповідно до вказаної норми, законодавець визначив правові та організаційні засади «створення і ведення єдиного Державного реєстру виборців в Україні – автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи, призначеної для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим законом відомості, та користування ними».
Разом з тим, як свідчить практика, вказаний реєстр не в повній мірі забезпечує виборчі дільниці достовірною інформацією, що призводить до позбавлення громадян права голосу.......Читати далі