flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ВСУ роз'яснив, як призначається покарання у виді позбавлення права обіймати посади за вчинення службового підроблення

12 липня 2017, 09:51

Відповідно до статті 366 чинної редакції Кримінального кодексу України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів - караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 Проте, кома у санкції вказаної статті перед визначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю була не завжди.

 Так, до редакції від 01.07.2011 санкція частини першої статті 366 КК України не містила розділового знаку, що впливає на призначення покарання за злочини, вчинені до цієї дати.

 Верховний Суд України переглядав рішення судів про засудження особи за частиною першою статті 366 КК.

 Судами визнано особу винною у тому, що вона, обіймаючи посаду директора та будучи службовою особою склала завідомо неправдивий документ – контракт на будівництво. А 18.11.2010 підписала та скріпила печаткою очолюваного нею підприємства платіжне доручення про перерахування коштів.

 ВССУ постановив вважати особу засудженою за частиною першою статті 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на один рік.

 Верховний Суд України змінив вирок суду першої інстанції, ухвали апеляційного суду та ВССУ. Виключив із судових рішень призначене особі за частиною першою статті 366 КК додаткове покарання – позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на один рік.

 Постановив вважати особу засудженою за частиною першою статті 366 КК у редакції Закону України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ до покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

 ВСУ зауважив, що особа вчинила службове підроблення у невстановлений час, але до 18 листопада 2010 року.

 Санкцією частини першої статті 366 КК до зміни її редакції Законом України від 7 квітня 2011 року № 3207-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», який набрав чинності 1 липня 2011 року, було передбачено покарання у виді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 ВСУ роз’яснив, що за граматичним способом тлумачення розташування в тексті санкції розділового сполучника «або» є місцем синтаксичного розриву тексту, і тому, за відсутності в тексті санкції між основними видами покарання і додатковим такого розділового пунктуаційного знаку як кома, один із видів основного покарання, передбачений в санкції, належить розглядати як альтернативний іншому, зазначеному в цій же санкції, виду основного покарання, але вже в поєднанні з додатковим покаранням, розміщеним у тексті безпосередньо за ним.

 Таким чином, при засудженні особи за частиною першою статті 366 КК у редакції до 1 липня 2011 року додаткове покарання – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю могло бути приєднане лише до такого виду основного покарання, як обмеження волі.

 Вказане узгоджується з попередніми позиціями ВСУ.

 А тому ВССУ невірно погодився з призначенням особі за частиною першою статті 366 КК у редакції від 5 квітня 2001 року, чинній на час вчинення нею зазначеного злочину, покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій (постанова від 06.07.2017 у справі № 5-164кс(15) 17).

Джерело: Українське право