flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Компетенція та нормативно-правові засади діяльності суду

 Повноваження Вінницького міського суду Вінницької області визначено такими основними нормативно-правовими актами: Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до публічної інформації», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про звернення громадян», Інструкцією з діловодства у місцевому загальному суді, Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України. 


Розділом 
VIII Конституції України регламентується діяльність судів, зокрема загальних місцевих судів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»,
 система судів загальної юрисдикції згідно із Конституцією України, будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Ст. 21 цього закону визначає місцевими загальними судами районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду.
З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб
Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ визначається ст. 15 Цивільно-процесуального кодексу України. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:
1. захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;
2. інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають вказані справи у порядку позовного, наказного та окремого провадження. Також судами розглядаються справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусову виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Порядок підготовчого кримінального провадження визначається ст. 314 Кримінально-процесуального кодексу України. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
2. закрити провадження у випадку встановлення таких підстав:
- набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
- помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
-  існує вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому ж обвинуваченню;
- потерпілий або його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;
- стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
- у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
- якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;
3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України;
4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, про що йдеться у ст. 318 КПК України. Судовий розгляд здійснюється в судовому засідання з обов’язковою участю сторін кримінального провадження. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. У раз необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

Відповідно до ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по справі про адміністративне правопорушення суд виносить одну з таких постанов:
1. про накладення адміністративного стягнення;
2. про застосування таких заходів впливу:
- зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
- попередження;
- догана або сувора догана;
- передача неповнолітнього під нагляд батька або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання;
3. про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за таких обставин:
- відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
- недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
- неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
- вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
- видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
- скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
- закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків;
- наявність по тому ж факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
- смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.

Законодавство, що визначає діяльність суду: